Методом малокутової рентгенографії досліджено надмолекулярну структуру поліуретансемикарбазиду (ПУС), у склад якого вводилась різна кількість хлориду заліза. Показано, що модифікація ПУС цією сіллю ефективна лише, коли її кількість складає 0.2 - 0.4 моль (на 1 моль дигідразидного фрагмента жорстких блоків), при цьому спостерігається підсилення сегрегації гнучких та жорстких блоків, збільшення розміру жорстких доменів, густини укладки в них жорстких блоків і, як наслідок, граничної міцності полімера. В той же час подальше підвищення долі хлориду заліза в ПУС до 0.5 і 0.6 моль ініціює подрібнення жорстких доменів з тенденцією до їх повного руйнування і депресію фізико-механічних властивостей полімерної матриці.

Розроблено спосіб одержання багатошарових плівок матеріалів сендвічного типу на основі поліуретану та поліаміду. Досліджено фізико-механічні та хімічні властивості цих матеріалів, а також вплив деяких домішок на зміну показників властивостей плівкових матеріалів. Одержані матеріали можна використовувати як захисні покриття, конструкційні та плівкові матеріали багатофункціонального призначення.

Исследована структура новых полиамидоуретанов на основе ацетилацетонатов переходных металлов. Сравнительный анализ ИК-спектров пропускания и спектров, полученных методом многократного нарушенного полного внутреннего отражения, а также данных широкоуглового и малоуглового рассеяния рентгеновских лучей свидетельствует о различиях в надмолекулярной организации изученных полимеров.

Досліджено стійкість до біокорозії, індукованої мікроорганізмами, поліуретанів лінійної структури з активними неорганічними та металорганічними фунгіцидними домішками, а також поліуретанів з атомами металів в основному ланцюзі. Одержані поліуретани, в основному, проявляють стійкість до біокорозії та фунгіцидність пролонгованої дії з незначним ступенем детеріорації.

Досліджено ступінь біодетеріорації поліуретанів розгалуженої структури, модифікованих неорганічними та металоорганічними домішками, а також рівень їх фунгістатичних властивостей у порівнянні з лінійними поліуретанами. Полімери обох структур, як розгалуженої, так і лінійної, проявляють фунгістатичні властивості.

Исследована природа и характер взаимодействий полимерной матрицы и косточкового активированного угля (КАУ) моделированием соответствующих процессов и их изучением методами ИК- и ЯМР-спектроскопии. Обнаружено, что полярные группы (аминные, мочевинные, уретановые, семикарбазидные), входящие в химическую структуру полиуретанов и полиуретансемикарбазидов, претерпевают существенные изменения при формировании композиций органическое соединение - КАУ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.41

Рубрики:

Поліуретани (продукти полімеризації діізоцианатів з багатоатомними спиртами)

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Получены модифицированные солями металлов полиуретаны и полиуретансемикарбазиды. Исследовано влияние модификаторов и плесневых грибов на надмолекулярную структуру и физико-механические свойства полимерных материалов. Модификация полиуретанов солями металлов позволяет придавать им фунгистатические свойства.

Методом ИК-спектроскопии с Фурье-преобразованием исследовано влияние химического состава межузлового фрагмента на систему водородных связей в уретан(мочевинных) органо-неорганических гибридах. Путем математической обработки их ИК-спектров программой Fityk (c) количественно оценен вклад различных типов ассоциатов в комплексные максимумы поглощения структурных групп, участвующих в образовании водородных связей. Обнаружена взаимосвязь между температурами начала термоокислительной деструкции исследованных полимеров и степенью ассоциации уретановых фрагментов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.41 + Л713.41-106

Рубрики:

Поліуретани (продукти полімеризації діізоцианатів з багатоатомними спиртами)

Поліуретани

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надмолекулярная структура новых гибридных органо-неорганических систем мостиковых полисилсесквиоксанов с краун-эфирными и мочевинными фрагментами изучена с использованием метода широкоуглового рассеяния рентгеновских лучей. Оценено усредненное расстояние между неорганическими включениями как наноструктурный элемент системы, что позволяет отнести синтезированные гибриды к наноматериалам.

Используя реакции уретано- и мочевинообразования, получены биссилановые прекурсоры, из которых золь-гель методом получены функциональные гибридные органо-неорганические полимеры с химической структурой типа мастиковых полисилсесквиоксанов. Методом ИК-спектроскопии определено наличие характерных фрагментов химической структуры, а также процесс завершения формирования биссилановых прекурсоров. По данным экспериментальной температуры стеклования образцов проведена теоретическая оценка связи структура образцов - тип олигоэфирного фрагмента. Термогравиметрические исследования показали повышение температуры деструкции для двух образцов.

Створено стійкі до біокорозії, індукованої мікроорганізмами поліуретани шляхом фізичної та структурно-хімічної модифікації. Фізичне модифікування лінійних, розгалужених і піно/поліуретанів проведено за участі активних модифікувальних домішок неорганічного (хлоридів олова та цинку), синтетичного [металоорганічних комплексів: цинку (II), міді (II) й олова (IV); гетероциклічних: похідних оксихіноліну, імідазолілметану та четвертинних амонієвих солей] та природного походження (рослинних ефірних олій чайного дерева, евкаліпта, грейпфрута). Фізичною модифікацією гідразинвмісних поліуретанів лінійної (різних складів) та розгалуженої структур і пінополіуретанів створено полімери з пролонгованою біологічною активністю різного терміну дії. На підставі результатів досліджень токсикології та надмолекулярної структури одержаних полімерних систем показано, що за фізичного модифікування поліуретанів неорганічними смолами металів і металоорганічними комплексами відбувається хімічне зв'язування модифікатора полімерною матрицею, що обумовлюють відсутність загальнотоксичної дії полімерів. Структурно-хімічне модифікування монофункціональними та біфункціональними біологічно активними сполуками зумовлює біологічну активність постійної дії. Висока біологічна активність поліамідоуретанів зумовлена підвищеною концентрацією металовмісних фрагментів на поверхні полімеру. Всі поліамідоуретани є аморфно-кристалічними зі статичним розподілом мікрообластей в об'ємі полімеру за відсутності суттєвої взаємодії ацетилацетонів металів з гнучкими сегментами макроланцюга.

Исследовано влияние состава жесткого блока на процессы структурообразования медьсодержащего карбоксилатного блочного полиуретана и предположено об определяющей роли межмолекулярного взаимодействия посредством ионов меди.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.41

Рубрики:

Поліуретани

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы процессы термодеструкции органо-неорганических гибридов уретан(мочевино)силсесквиоксановой природы с функциональными фрагментами в органической составляющей полимерной цепи, а также влияние состава органического фрагмента цепи на процессы пиролиза таких полимеров. Увеличение содержания неорганической составляющей полимера ведет к повышению температур максимальных скоростей пиролиза органических фрагментов исследованных полимеров.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.41

Рубрики:

Поліуретани

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены материалы изучения стойкости к микробиологической коррозии полиуретанов, полученных как нековалентным (неорганическими и металлорганическими фунгицидными добавками), так и ковалентным модифицированием, сопровождающимся образованием полиамидоуретанов с металлосодержащими фрагментами в основной цепи. Полученные полиуретаны, в основном, проявляют стойкость к биокоррозии и фунгицидность пролонгированного действия с незначительной степенью детериорации.

The stability of polymeric materials to corrosion induced by micromycetes is investigated. The studied polymeric materials are: polyurethanes of the linear and branched structures containing active inorganic fungicidal additives and polyurethanes containing metal organic fragments in the backbone. The polymers under study are mainly stable to corrosion induced by micromycetes and possess the fungicidal activity of a prolonged action. The polymer deterioration character is determined by the macromolecular structure. A deterioration degree is unimportant for polyurethanes of the linear structure, and the micromycete metabolites act more effectively onto polymers of the branched structure.

Novel hybrid organic-inorganic systems (HOIS) have been prepared by the sol-gel method from precursors containing silica and crown ethers fragments. Investigations of HOIS by IR-spectroscopy and thermogravimetric analysis have shown that the structure and properties of HOIS are determined by the nature of physical interactions of interstitial fragments. WAXS investigations of HOIS have been carried out. The correlation between the HOIS composition and their resistance to thermooxidative degradation opens a wide prospect for the creation of thermostable materials.